Виклики воєнного часу, субвенції на дороги та пакети підтримки для громад: підсумки першого Форуму старост Полтавщини  у Миргороді

7 лютого в Миргороді відбувся перший Форум старост «Полтавщина». Окрім керівників старостинських округів територіальних громад області, як випливає з назви, участь у заході взяли народні депутати України, представники органів державної влади, голови ТГ.

Під час форуму учасники обговорили найактуальніші проблеми, які на сьогодні найбільше турбують громади. Серед ключових питань — стан дорожньої інфраструктури, якість обслуговування населення, фінансові ресурси територій, виклики воєнного часу та забезпечення стійкості місцевого самоврядування.

Учасники неодноразово наголошували: саме старости є ключовою ланкою між державою й людьми. Початок повномасштабного вторгнення це яскраво підтвердив — саме старостинські округи Полтавщини першими приймали внутрішньо переміщених осіб, організовували їхнє розміщення, харчування та всебічну допомогу. Для громад це стало серйозним викликом, проте старости й голови ТГ зуміли його подолати.

Програма форуму містила панельні дискусії на теми стійкості, єдності та миру. Окрему увагу їхні учасники приділили міжнародним процесам і переговорам, а також практичним інструментам, які допоможуть старостам і головам громад ефективніше працювати на місцях.

Також під час заходу відбулося нагородження: за особистий внесок у розвиток громад і роботу в складних умовах воєнного часу подяки отримали понад 20 старост Полтавської області.

«Староста — найважливіша ланка місцевого самоврядування»

На початку форуму з вітальним словом до учасників звернувся перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко. Він акцентував увагу присутніх на особливій ролі старост у життєдіяльності громад.

«Хтось каже, що староста — це найменша ланка. Я кажу: це найважливіша ланка місцевого самоврядування. Ви з людьми зранку до ночі, без вихідних. Ваші телефони завжди ввімкнені. Ви живете поруч із людьми та працюєте з ними», — зазначив він.

За словами Корнієнка, старости часто виконують значно ширший спектр функцій, ніж передбачено їхніми посадовими інструкціями.

«Староста — це і психолог, і порадник, інколи медіатор сімейних конфліктів. Ви допомагаєте людям у дуже важких умовах, навіть тоді, коли це не входить у ваші прямі обов’язки», — додав віцеспікер.

Також він повідомив, що подібні зустрічі старост планують проводити й у інших регіонах, адже проблеми всюди схожі, хоча кожна область має свою специфіку. Полтавщину, наприклад, він назвав прифронтовою територією з великою кількістю викликів.

Полтавська область — надійний тил від перших днів війни

Народний депутат України Олег Кулініч подякував старостам за роботу та наголосив, що Полтавщина від перших днів повномасштабної війни проявила себе як надійний тил.

«В Україні понад сім тисяч старост, і саме ви безпосередньо працюєте з внутрішньо переміщеними особами та військовиками. На Полтавщині ви в перші дні війни проявили професійність і людяність», — зауважив він.

За словами парламентарія, наша область прийняла значну кількість переселенців із Сумщини, Харківщини, Донеччини та Луганщини.

Народний депутат Олексій Устенко, виступаючи перед аудиторією, наголосив, що першими, хто приймав людей у громадах, були саме старости.

«Ви організовували житло, харчування, маршрути. І нині продовжуєте працювати на своїх місцях чесно й потужно. На вас лежить величезна відповідальність, і ми це розуміємо», — сказав він.

Народний депутат України Віталій Безгін звернув увагу на те, що такі форуми мають приносити конкретний результат.

«Важливо не просто зібратися та поговорити, а щоб це спілкування мало практичний зміст. Ви найближча до людей ланка місцевого самоврядування. Без вашої щоденної роботи рішення, ухвалені в Києві, на місцях не працюватимуть», — наголосив парламентарій.

Про старостат, відповідальність і трансформацію громад

Голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький зазначив, що сам факт проведення такого форуму є важливим сигналом для всієї системи самоврядування.

«Якщо збирають старост, отже, питання старостату актуалізується. Трансформація від сільського голови до старости триває, і потрібно чітко розуміти, які повноваження залишаються в старост, як будуть працювати старостинські округи далі», — сказав він.

Також він наголосив на відповідальності громад у воєнний час і необхідності об’єднання зусиль для досягнення результату.

Панельна дискусія: війна, переговори та відповідальність громад

Після вітальних виступів розпочалася панельна дискусія на тему стійкості, єдності та миру. Модератором обговорення виступив народний депутат України Арсеній Пушкаренко. До дискусії долучилися Олександр Корнієнко, Олег Кулініч, Олексій Устенко та Олександр Біленький.

Однією з ключових тем стало питання війни та переговорного процесу. Олександр Корнієнко наголосив, що війна суттєво вплинула як на економіку, так і на плани розвитку територій.

«Війна внесла дуже багато корективів і багато чого зіпсувала. Ми мали б ще у 2022 році розв’язати питання з адмініструванням ПДФО, зробити його більш справедливим. Для Полтавщини це особливо актуально — люди працюють тут, на нафтових і газових виробництвах, а податки зараховуються в Києві», — зазначив він.

Віцеспікер також звернув увагу на складні перемовини з міжнародними партнерами та Міжнародним валютним фондом.

«Навіть під час війни ми ведемо непрості дискусії з МВФ. Це жорсткий кредитор, який наполягає на змінах у податковій сфері. Але ці питання все одно доведеться вирішувати — або зараз, або одразу після війни», — наголосив Корнієнко.

Говорячи про перспективи миру, він зауважив, що переговорний процес останнім часом активізувався.

«Переговорний процес актуалізувався впродовж останніх кількох місяців. Це видно і по новинах, і по постійних зустрічах. Наші американські та європейські партнери зацікавлені в тому, щоб вирішувати все дипломатичним шляхом, але без поступок, які суперечать нашим національним інтересам», — сказав віцеспікер.

Він додав, що тиск санкцій і міжнародної спільноти поступово послаблює економічні можливості агресора.

«Росія не нескінченна. Є межі економіки, межі торгівлі, ціни на нафту. І цей тиск із боку США та Європи дає нам можливість витримувати агресію й надалі», — додав Олександр Корнієнко.

Модератор Арсеній Пушкаренко подякував учасникам за відверту розмову та зазначив.

«Армія робить свою роботу на фронті, а ми тут маємо робити все можливе для підтримки Збройних сил і забезпечення життєдіяльності наших громад», — резюмував він.

Проблеми дорожньої галузі на Полтавщині та фінансове навантаження 

Олег Кулініч, який узяв слово під час дискусії, зосередився на проблемах області, зокрема стані її транспортних артерій.

«Одна з найболючіших проблем — це дороги місцевого значення. Фінансування фактично відсутнє. Навіть у ті роки, коли працював Дорожній фонд, коштів усе одно не вистачало. Але громади, попри війну, намагаються щось робити, і дороги в області потроху ремонтуються», — констатував депутат.

Детальніше про ситуацію розповів Олексій Устенко, звернувши увагу на несправедливість чинної формули співфінансування ремонтів.

«Формула 70 на 30 не працює. Вона може давати результат лише у великих або заможних громадах. Але є громади, які не мають газових родовищ чи великих підприємств. Очільник ОВА чітко сказав: у наступному році цю формулу переглянуть. Вона має стати справедливою та враховувати реальні можливості кожної громади», — додав Устенко.

Олександр Біленький наголосив, що дороги, особливо обласного значення, потребують передачі громадам разом із відповідними субвенціями.

«Чому громади не хочуть співфінансувати дороги й перераховувати кошти до бюджету агенції? Тому що для них це дорого. Їм вигідніше, щоб дороги перебували у їхній власності, самостійно їх ремонтувати, ніж надавати субвенцію Агенції місцевих доріг у співфінансуванні один до півтора. У результаті громади, не маючи жодного впливу на ухвалення рішень, витрачають кошти на ремонт доріг, які вже наступного року знову потребують ремонту», — пояснив голова облради.

Також він зазначив, що однією з причин руйнування покриття є перевантажений транспорт.

«Ми неодноразово пропонували, щоб штрафи за перевантаження залишалися на місцях. Тоді громади були б зацікавлені контролювати ситуацію й отримували ресурс для ремонтів», — зауважив депутат.

Окремо Олександр Біленький зупинився на зростанні фінансового навантаження через державні рішення.

«Коли підвищується заробітна плата вчителів і на це виділяється субвенція, громади розуміють, що їм додатково потрібно знайти ще близько десяти мільйонів гривень для оплати праці педагогічних працівників позашкільних закладів. На сьогодні готується або вже ухвалена постанова щодо соціальних працівників, і громади вже підраховують, у скільки це їм обійдеться», — зауважив він.

«Підтримка людей, а не бюджетів»: нові ініціативи

Продовжуючи дискусію, Олександр Корнієнко запропонував ініціювати перед урядом окремі пакети підтримки для громад Полтавщини, які розташовані ближче до прифронтових територій.

«Йдеться не про підтримку бюджетів, а про підтримку людей: підвищені зарплати, менші тарифи на електроенергію, додаткові мотиваційні інструменти. Це можна застосувати для кількох громад, які найбільше відчувають навантаження війни», — зазначив він.

Стосовно розвитку самоврядування Олександр Біленький додав, що модель старостатів ще потребує апробації на конкретних громадах.

«Мені здається, модель старостату й роботи старостинських округів ще не відпрацьована. Коли вона буде відпрацьована на конкретному старостаті чи громаді, тоді можна буде говорити про її плюси й мінуси. А зараз кожна громада має свій підхід. Громади не будуть довіряти, якщо обласна рада говорить одне, а адміністрація — інше. Область має діяти як єдиний механізм», — наголосив голова Полтавської облради.

Завершився форум блоком запитань і відповідей у форматі відкритого діалогу, під час якого старости могли напряму звернутися до спікерів щодо проблем конкретних територій та подальшої взаємодії з центральною владою.

Текст — Михайло МИХАЙЛЮК

Фото — Полтавська обласна рада

матеріал підготував/ла: Олександра Клиша